Імуногістохімічне дослідження (ІГХ, імуногістохімія) - це один із найсучасніших методів лабораторної діагностики, який:
- є найважливішим і вирішальним способом уточнення онкологічного діагнозу на молекулярному рівні;
- дає змогу підібрати лікувальну тактику і прогнозувати ефективність лікування;
- поєднує в собі діагностичні можливості імунології, біохімії та патологічної анатомії;
- широко застосовується в клінічній діагностиці онкологічних захворювань у пацієнтів;
- також активно застосовується в дослідницьких лабораторіях із вивчення раку, розроблення нових онкомаркерів і створення протипухлинних ліків;
- принцип імуногістохімії з'явився в 1930-х роках, а перше імуногістохімічне дослідження відбулося на практиці 1941 року;
- першу в історії імуногістохімію проводили на свіжозаморожених зрізах патологічної тканини - і тільки потім на фіксованих у формаліні та парафіновому блоці;
- на відміну від минулих років, коли на підготовку імуногістохімічного дослідження зразка тканини витрачалося два-три тижні, сучасна імуногістохімія робиться не більш як 3-7 днів;
- на сьогоднішній день імуногістохімія - проста, доступна і універсальна процедура, яка незамінна в діагностиці немеланоцитарного раку шкіри і меланоми, а також онкологічних захворювань внутрішніх органів (зокрема, гормонозалежних).
Двері Bogomolets Clinic завжди відчинені для тих, хто шукає, де пройти якісне імуногістохімічне дослідження в Києві чи Львові. Професіоналізм і безцінний досвід патоморфологів Bogomolets Clinic, якісна підготовка та забарвлення імуногістохімічних препаратів тканини - все це дає змогу оперативно виявляти онкомаркери та ставити точний діагноз на ранніх стадіях пухлинного процесу.
Для чого призначають імуногістохімію?
Лікарі рекомендують цей революційний метод у тих випадках, коли виникли труднощі з діагностикою і потрібне якісне дообстеження:
1) імуногістохімію призначають для встановлення точного діагнозу в разі різних злоякісних і доброякісних новоутворень на будь-якій стадії;
2) ІГХ також допомагає виконувати якісну диференціальну діагностику і знаходити ту різницю, яка потрібна у важких випадках, коли за клінічною симптоматикою новоутворення нагадує одразу кілька видів пухлин;
3) цей метод точно визначає тип клітин і місце розташування первинної пухлини, яка дала метастази;
4) крім діагнозу, імуногістохімічна діагностика дає змогу робити прогноз терапевтичної відповіді організму на проведене лікування, підібране для конкретного пацієнта;
5) крім онкологічних захворювань, ІГХ активно застосовують для діагностики вірусних та інфекційних процесів різної локалізації, нейродегенеративних розладів (енцефалопатії, хвороби Альцгеймера і паралічу).
У чому суть імуногістохімічного методу?
Принцип імуногістохімії полягає в такому:
- імуногістохімічний метод ґрунтується на реакції патологічної тканини з певними пухлинними антигенами (онкомаркерами) - це так звана реакція антиген-антитіло;
- саме специфічна реакція антиген-антитіло допомагає визначити приналежність пухлинної тканини до певного виду пухлини - і поставити остаточний діагноз.
Як робиться імуногістохімічне дослідження?
Імуногістохімічний метод діагностики здійснюється патоморфологом і складається з кількох послідовних етапів:
1) для проведення імуногістохімії потрібна попередня біопсія - забір у пацієнта зразка патологічної тканини з ділянки новоутворення, який може виконуватися частково або в повному обсязі;
2) з біопсійного біоматеріалу готується імуногістохімічний препарат, який може бути фіксованим у парафіновому блоці або свіжозамороженим у рідкому азоті - така технологія дає змогу тканині зберігатися тривалий час у незміненому стані, що робить можливим повторне дослідження;
3) після фіксації або швидкого заморожування відбувається пошук пухлинного антигену, що полягає в обробці тканини різними фізичними та хімічними способами (найчастіше це нагрівання, але також використовується ферментне розщеплення, ультразвуковий вплив, денатурація, окиснення);
4) за допомогою мікротома - спеціального пристрою для нарізки досліджуваного зразка тканини - готовий препарат нарізають на дуже тонкі зрізи, які накладають на предметне скло, і так стають слайдами;
5) на зрізи тканини наносять відповідні первинні, а потім вторинні антитіла (які зв'язують первинні), після чого препарат піддають інкубуванню;
6) тканинні зрізи досліджуються під цифровим або флуоресцентним мікроскопом;
7) у процесі дослідження місце виникнення реакції антиген-антитіло візуалізується за допомогою імуногістохімічних маркерів, як які використовують флуоресцентний барвник, фермент, радіоактивний елемент або колоїдне золото;
8) залежно від терміновості, імуногістохімія може виконуватися лабораторно або інтраопераційно (під час оперативного видалення новоутворення).
Чим відрізняються імуногістохімія та патогістологія?
Обидва ці методи досліджують біопсійний матеріал під мікроскопом - проте є різними і мають суттєві відмінності як у проведенні, так і в діагностичних можливостях:
- імуногістохімія більш поглиблено вивчає патологічну тканину, ніж гістологія;
- імуногістохімічна діагностика має перевагу над гістологічним дослідженням, тому що завдяки реакції антиген-антитіло дає змогу точно ідентифікувати вид пухлини, виконуючи максимальне забарвлення з мінімальним використанням антитіл і не пошкоджуючи тканини;
- імуногістохімічне забарвлення тканини дає змогу виявляти найменший осередок пухлинних клітин, непомітний під час звичайного гістологічного фарбування;
- крім дослідження тканин (гістології), імуногістохімію можливо застосовувати для дослідження клітин (цитології) у крові, кашльовому мокротинні та інших біологічних рідинах.
